Птицi зеленi у пiзню пору
Спати злетiлись на свiжий поруб.
Тихо сiли на жовту глицю
Птицi зеленi, зеленi птицi.
Крилами били, пера губили,
Голови сизi низько хилили.
Пнi навкруги — їхнi родичи кровнi,
Зрiзи на пнях — наче мiсяць у повнi.
Птицi зеленi, що ж вам ще треба?
Маєте мiсяць, маєте небо.
Та на зорi в золотаву пору
Птицi зеленi рвонулися вгору.
Та злетiть не змогли, не зумiли —
Тiсно було, переплутались крила.