Я як маленьке немовля, що спати вже не хоче
Кудись все лізу і кудись біжу
В пустій кімнаті згадував ті очі,
Не бачу перешкоди і межу
Дорослий світ, але дитячі речі,
Незрозуміле щось під ніс бурчу.
В моїм житті це був найкращий вечір,
І я за нею і без крил лечу.
І ми удвох сидим посеред ночі,
І так тихесенько собі мовчим.
Дивись на небо, обирай що хочеш,
Тоді я зіроньку тобі спустив.
Ти перемога і поразка,
Ми у цім світі щастя шукачі.
Я прочитаю тобі добру казку,
І ти заснеш, як в тата на плечі.
Я всі твої сни, ти день мій ясний,
Я захід сонця, ти моя зоря,
Я розквітаю навіть без весни,
Коли ти поруч — зупинись земля.
Я всі твої сни, ти день мій ясний,
Я захід сонця, ти моя зоря,
Я розквітаю навіть без весни,
Коли ти поруч — зупинись земля.
Переплелись як виноград з паркану,
Навіть зима нас не розділить вже.
Біжим від долі, як від графомана,
Що пише найбанальніший сюжет.
І як би ти не пручалась,
Я доручаю тобі своє серце назавжди.
Я хочу, щоб ти завжди посміхалась,
Бо маяло життя, а життя — це ти.
Я всі твої сни, ти день мій ясний,
Я захід сонця, ти моя зоря.
Я розквітаю навіть без весни,
Коли ти поруч — зупинись земля.
Я всі твої сни, ти день мій ясний,
Я захід сонця, ти моя зоря.
Я розквітаю навіть без весни,
Коли ти поруч — зупинись земля.