РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНIПР ШИРОКИЙ
Слова Т. Г. Шевченко
Реве да стогне Днiпр широкий,
Сердитий вiтер завива,
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
I блiдий мiсяць на ту пору,
Зза хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синiм морi
То виринав, то потопав.
Реве да стогне Днiпр широкий,
Сердитий вiтер завива,
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
Ще третi пiвнi не спiвали,
Нiхто нiде не гомонiв,
Сичi в гаю перекликались,
Та ясен раз-у-раз скрипiв.
Две последние строки куплетов повторяются