Понад гори і моря,
Всіх зіроньок краще
Сходить знов твоя зоря,
Батьку Мономаше.
Після чорної зорі,
Що гірш від полину,
Твоя зірка угорі —
Сонце України.
Над Почаївськую гору
Зірка пломеніє,
В тій зорі Святая Русь,
Її матір — Київ,
Вставай, княжая земля
Під клейноди князів.
Сходить знов твоя зоря,
Батьку Мономаше.