вітер нагинає,
Дівчинонька одинока долю зневажає.
Бодай тобі, доле, у морі втопитись,
Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.
Як дівчата цілуються, як їх обнімають,
А що тойді їм діється — я й досі не знаю.
Бодай тобі, доле, у морі втопитись,
Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.
Бодай тобі, доле, у морі втопитись,
Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.
І не знатиму. Ой мамо, страшно дівувати,
Увесь вік свій дівувати, ні з ким не кохатись.
Бодай тобі, доле, у морі втопитись,
Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.
Бодай тобі, доле, у морі втопитись,
Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.
Бодай тобі, доле, у морі втопитись,
Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.
Бодай тобі, доле, у морі втопитись,
Що не даєш мені й досі ні з ким полюбитись.