Хто ти мені?
Хто мені є ти?
Я втомився, я хотів піти непомітно
Пролітають дні забирай все, не лишай мені.
Вечір гасне і веде сліди,
Де красиво так посміхалась ти.
П’яні вікна манять з висоти,
Ввімкни світло, щоб я знав куди йти мені.
Куди йти мені?
Куди йти мені?
Куди йти мені?
Механічно задихаюся у красі цій я плекаюся.
Все в природі розраховано, я люблю тебе і це правильно.
І це правильно.
І це правильно.
І це правильно.
Пам’ять стерла золоті слова, пройди крізь мене, я лише вода.
Я хотів би зупинитися і з тобою загубитися.
Засинати і блукати в сні, жити вічно в невагомості.
В цьому світі все вже сталося, я лечу і повертаюся.
Аж до крапель я на цій землі, ти звичайно не повір мені.
Промінь світла засліпить мене і я взнаю хто ти мені є.